Новини

2017-11-01

Без догляду та без господаря

Така доля спіткала захисні лісонасадження, які дбайливо висаджувалися 50-60 років тому і безкарно нищаться протягом останнього часу.

Прописними істинами стали відомості про те, що один гектар лісосмуги
захищає 20-30 гектарів ріллі, збільшення врожаю при цьому становить
близько 15%. А там, де лісосмуги вироджуються, панує, наприклад, вітрова
ерозія: вітри зносять родючий шар ґрунту, спричиняючи пилові бурі. А на
місці вивітреного чорнозему лишається гола порода.
Останніми роками лісосмуги масово нищаться. Посилилася самовільна
вирубка після значного підвищення ціни на газ. Багато з них перетворилися
на смітники, куди люди вивозять непотріб. Про санітарну чистку навіть не
йдеться. Колись захисні рукотворні насадження фактично перетворилися на
чергове екологічне лихо України.
А причина такого бідового становища – відсутність державного регулювання
статусу лісосмуг, які в цілому по Україні займають площу у понад 400 тис.
гектарів (заради об’єктивності варто додати, що інвентаризація лісосмуг у
країні не здійснювалась, а отже, дані про їхню кількість різняться між
собою).
Лісосмуги фактично є «нічийними». Вони не підлягали паюванню,
переважно рахуються як землі запасу, резервного фонду та загального
користування на балансі місцевих рад, які не мають ані коштів, ні засобів, ні
бажання доглядати за цим добром.
Щоб вберегти лісосмуги від остаточного знищення депутат Вінницької
обласної ради, керівник обласної «Самопомочі» Ігор Хміль зініціював
звернення до депутатського корпусу України прийняти закон, який врегулює

питання збереження, охорони та утримання лісозахисних насаджень.
«Лісосмуги, які по периметру захищають польову землю від водної чи
грунтової ерозії, на мій погляд, потрібно надати у користування власникам
землі, або землекористувачам, які використовують ріллю для товарного
виробництва. Бо «безгосподарне» майно, як правило, з часом
перетворюється на ріще», — зазначив Ігор Хміль. — Тому ініціюю звернення
до народних депутатів щонайшвидше врегулювати це питання, щоб стрункі
насадження на польових межах не стали розплідником сміття та хвороб
для здорових дерев. Питання потребує термінового вирішення».
До речі, лісосмуги та подібні їм захисні насадження – це чинник, який в
Україні суттєво впливає на частку території країни, вкриту деревами, — так
званий коефіцієнт лісистості. Зокрема, в південних регіонах на польові,
прибережні та придорожні лісосмуги припадає більше половини місцевих
«зелених легенів». Але про ці легені ніхто не дбає.

Лісистість областей України-1